четвер, 12 листопада 2015 р.

Ода спорту

П’єр де Кубертен

І. О Спорт! Ти — насолода!

Спливає час за віком вік.
Життя незмінне тріумфує.
Скрізь, де проходить чоловік,
Там завжди поруч спорт крокує.
Супутник нашого буття,
Одвічний дух його вирує,
Нам щирі радості життя
Душі і тілу він дарує.
Ожив з віків на новий лад,
Ти з краху встав, вогнем залитий,
І факели Олімпіад
Зумів нам знову запалити.
Слова знайти тобі які?
О Спорт — примирення і згода!
Ти — естафета всіх віків,
Безсмертна наша насолода!

ІІ. О Спорт! Ти — зодчий!

О Спорт, ти — зодчий, трудівник.
Формуєш нас, мов сталь гартуєш.
Невтомний майстер-будівник,
твориш характери й гуртуєш.
Виводиш нас у вищий клас,
А потім схрещуєш дороги,
Щоб у печаль повергнуть нас,
Або у радість перемоги.
Ти наш підносиш ідеал
Із поколінні в покоління,
Людина твій матеріал,
А рух — то засіб для творіння.
О Спорт, ти світові на суд
Дав докази не утопічні,
Дав силу, спритність і красу,
Тож ми твої всі підопічні.
Не всім дано було нести
Вінки лаврові чи із айстр.
Та всі пізнали, Спорт, що ти,
Гармонії найкращий майстер!
ІІІ. О Спорт! Ти — справедливість!

Дороги чесні і прямі
До цілі з нами ти торуєш,
І в справедливості своїй,
Ти нас полониш і чаруєш.
Де ти — там самозабуття,
Про це ти вчиш завжди і всюди.
О Спорт — безпристрасний суддя,
Що пристрасті суворо судить!
І справедливість то взірець,
Твоїм окресленим канонам.
О спорт, ти сам і є борець
За справедливість під законом!

IV. О Спорт! Ти — виклик!

Ти виклик кидаєш в лице
До боротьби зовеш, до бою.
Ми вдячні, спорт, тобі за це,
Що з нами ти, що ми з тобою.
Де ти — там гарт найвищий сорт,
Там м’язи сильні, вибухові.
Мов саме визначення — Спорт,
В короткому стрімкому слові.
Там досвід, сила, спритність, гарт.
Всі стали під твої знамена.
Усі шикуються на старт,
Між ними й мрія дерзновенна.
Безкомпромісний гряне бій!
Переможу себе, здолаю.
Сьогодні фініш буде мій!
О Спорт, я виклик твій приймаю!
V. О Спорт! Ти — благородство!

І рев трибун, овацій грім,
Погруддя лаврами обвито,
Сльоза непрошена і гімн,
Медалей блиск — рекорд побито!
Та ким поновлений рекорд,
Кому б не сяяли медалі,
Перемагаєш ти, о Спорт!
Хто б не стояв на п’єдесталі.
Акторам не скандують: «Біс»,
Важкі бої — прем’єри наші,
Твоя арена без куліс,
І твій театр не знає фальші.
Відкритість, чесність, доброта
Записані в твої скрижалі,
Як швидкість, відстань, висота —
На кожнім стадіоні, в залі.
О Спорт! Відкриємо тобі.
Ти — біль, ти — радість до юродства,
Ти вчитель наш у доброті,
Який навчає благородства!
VI. О Спорт! Ти — радість!

Окраса нашого життя,
О Спорт, сьогодні твоє свято.
Там пульс прискорює биття,
Де прапори твої піднято.
Пора досягнень і невдач
Прийшла за п’ять хвилин до старту.
Тут і стотисячний глядач
І честь поставлено на карту.
О Спорт, ти — радість на всяк час.
І на яву, і немов сон ти.
Ти до вершин підносиш нас,
І відкриваєш горизонти.
Ти — лікар і цілитель, Спорт!
Де ти — недуги там безсилі,
Межа можливості — рекорд,
А що під ним — нам не все по силі.
Нам радість завжди до лиця.
О Спорт, ти щедрою рукою
Розлий її по всіх серцях —
Тепла широкою рікою!

VIІ. О Спорт! Ти — плодотворність!

Ганебним вчинкам ти заслін.
Завдячні всі твоїй заслузі.
Низький, о Спорт, тобі уклін,
Що з недругів ти робиш друзів!
Посеред чорної біди
Червоним виділив курсивом,
Як власний біль перемогти,
Як стати сильним і красивим.
За вічне ствердження твоє,
О Спорт, уклін від мене новий.
Здорове тіло в кого є,
То в тому тілі й дух здоровий!
VIІІ. О Спорт! Ти — прогрес!

О Спорт, загальний інтерес
До тебе всім відомий здавна.
Ти руху джерело — прогрес
Лише сторінка твоя славна.
Високі вимоги твої
Дисциплінують нас, навчають.
І від надмірностей своїх
Де стримують, коли й лишають.
За штрихом штрих, за шаром шар
Ти без утоми щохвилини,
Немов художник і різьбяр
Твориш статуру для людини.
Закон твій вимагає, Спорт,
Спостерігає краєм ока,
Щоб уживалися рекорд,
Здоров’я і мораль висока.
Фізичний розвиток — процес,
Що в парі з кодексом моралі,
З ім’ям прекрасним — Спорт — прогрес
Виводить нас у нові далі!

ІХ. О Спорт! Ти — мир!

Несеш ти радість, щастя й мир
Немов ріка — весняні води.
Під покривалом твоїх крил
Племена дружать і народи.
На ґрунті дружби і змагань
Фонтаном б’ють джерела чисті.
І п’ють ту воду без вагань,
І немічні і мускулисті.
То ж на вустах твоє ім’я
У місті, в чумі і в наметі.
О Спорт! Ти — мир й надбання
Усіх народів на планеті!

Немає коментарів:

Дописати коментар